«Проблеми очевидні, пов'язані з СВО»: російських військових просять повернути кримських рибалок у Керченську протоку

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну позбавило жителів анексованого Криму доступної риби, яку традиційно виловлювали біля його берегів. З лютого 2022 року кримським рибалкам суттєво обмежили райони для промислу в Чорному морі, яке використовується РФ для агресії проти України. Так російські військові поставили на межу виживання всю рибодобувну галузь. На четвертий рік військових дій підконтрольні РФ кримські чиновники заявляють про необхідність знову відкрити для рибалок Керченську протоку.

Серйозні проблеми у сфері рибного промислу в Криму почалися після того, як територія півострова опинилася під дією міжнародних санкцій у 2014 році. За роки в російських реаліях більшість риболовецьких підприємств припинили своє існування. Багато кримських рибалок, втративши роботу, поїхали на заробітки до сусідньої Росії.

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну практично повністю знищило рибодобувну сферу Криму. Четвертий рік, поки Росія продовжує бойові дії проти України, рибалкам заборонено вихід до багатьох районів промислу в Чорному морі. Насамперед, ця заборона стосується Керченської протоки, де раніше добували популярні види риби.

«Видобувати рибу нікому»

Через обмеження промислу в Криму стали дефіцитом хамса, кілька і камбала. Підприємства також втратили можливість добувати шпроти, барабулю, ставриду та інші промислові види риб.

Хамса на ринку Керчі, 2020 рік

За кілограм чорноморської барабулі цього року доводиться платити 1,5 тисячі рублів.

Голова рибного підприємства Керчі Анатолій Скрипниченко пояснив це журналістам скороченням підприємств, які добувають ці види риби. Ситуацію з хамсою він назвав «об'єктивним дефіцитом», який пов'язаний з тим, що «видобувати її сьогодні нікому».

Причал на набережній Керчі, архівне фото

До російської анексії Криму у 2014 році місцевий риболовецький флот налічував близько 30 суден. Сьогодні в рибному промислі задіяні лише два судна, одне з яких наразі – на ремонті, стверджує Анатолій Скрипниченко.

Багато цих суден разом із рибалками «переманили на Каспій», стверджує міністр сільського господарства російського уряду Криму Денис Кратюк.

«Жахливі ціни» та успіх у закритому морі

Проблемою для кримських рибалок залишаються запроваджені російськими військовими обмеження доступу до районів промислу в Чорному морі.

«Проблеми очевидні. Почалися вони у 2022 році і пов'язані з проведенням СВО (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР). Деякі райони промислу виявилися недоступними через те, що там існують ризики. Періодично виникають проблеми із заходом і виходом у порти Севастополя», – заявив голова російської Асоціації рибопромисловців Севастополя та Криму Валерій Сивочуб на пресконференції в Сімферополі в листопаді.

Рибодобувна галузь Криму також страждає через проблемну логістику, оскільки не всі вантажі пропускають на Керченський міст і пороми, зазначає він.

Керченська поромна переправа

Цього року роботу кримським рибалкам ускладнює вартість суднового палива, яке подорожчало разом із бензином після систематичних ударів Сил оборони України по об'єктах нафтопереробки в РФ.

«Одна з проблем – жахливі ціни на суднове паливо. Зараз ми готуємося вийти на хамсу. Навіть із завищеними цінами на кримських заправках ціна суднового палива зашкалює – 96 рублів за літр», – говорить Валерій Сивочуб.

Російські відомства водночас заявляють про успіх у сфері рибного промислу біля берегів Криму. В Азово-Чорноморській філії російського ДержНДІ морської геології та геофізики стверджують, що за третій квартал 2025 року обсяг вилову водних біоресурсів в Азово-Чорноморському рибогосподарському басейні збільшився на 28,5% порівняно з минулим роком і сягнув 40,4 тисячі тонн.

За його даними, у Чорному морі біля берегів Криму збільшився видобуток хамси і шпротів, а в Азовському – піленгаса, камбали-калкана азовського, тюльки, бичка, креветок чорноморських та рапанів.

«Потрібно не боятися нових реалій»

Підконтрольна Москві влада Криму раніше визнала рибну галузь регіону однією з найбільш постраждалих від військових дій Росії проти України.

Рибодобувні підприємства четвертий рік живуть на федеральних дотаціях. Щороку вони «з'їдають» сотні мільйонів рублів із федерального бюджету. Це дозволяє їм існувати, але не отримувати прибуток і розвиватися.

«Питання, які на сьогодні виникли, треба вирішувати. Тому що проблема серйозно сьогодні назріла. Потрібні кардинальні зміни та допомога у рибодобуванні», – заявив Анатолій Скрипниченко журналістам у Сімферополі.

Денис Кратюк теж упевнений: настав час для перегляду чинних обмежень у Чорному морі. Там, на його думку, мають діяти або альтернативні зони рибного промислу, або рибалок слід допустити до наявних зон міграції риби за умови дотримання заходів безпеки.

Денис Кратюк

«Чорне море змінює свою солоність, і риба рухається туди, де її ніколи не було. Щодо видів солоноводних риб, ми бачимо міграцію в район Кримського мосту і північніше. Виходячи з цього, потрібно оптимізувати зону лову і рибалкам давати можливість цю рибу видобувати, не порушуючи жодних безпекових критеріїв. Треба підтримати наших рибалок. Керч – це рибна столиця, завжди була, є і буде. Ми від цього нікуди не підемо. Відповідно, потрібно не боятися вписувати це в нові реалії», – заявив міністр.

Вид на Керченський міст через Керченську протоку, архівне фото

Денис Кратюк зазначив, що вже до наступної рибної путіни в Чорному морі у 2026 році слід обговорити питання рибного промислу в Керченській протоці та кількості суден, задіяних у ньому.

Російські профільні відомства РФ, зокрема військові, на цю заяву публічно не відреагували.